Історія

Село Матіясове засновано в 1796 році  і названо  ім'ям поручника Суворівської армії.

Поручник Матіяс, командир штурмової роти, на очах у ворога захопив підірвав порохові погреби. По клопотанню Суворова він одержав земляний наділ на лівому березі Сосицького лиману.

Першим жителем села Матіясове був  Іван Стратула. 

У 1850-1860 роки в Матіясові панувала поміщиця Агафія, яка хотіла назвати село Агафіївкою. Але назва була відкинута народом 61 році в Матіясове панував кріпосний гніт.

1898 році збудовано церковно-парафіянську школу та церку.

Потім поміщиця переїхала до Одеси  а будинок продала пану Добрянському  який жив у селі Михайлівка .Новий пан був жорстокий.

1905 році хвиля революції докотилася й до Матіясове.

Селяни села  хотіли піти до панського  маєтку і  розібрати  але пан  дізнався та викликав  козаків  які  висікли бунтівників.

Потім  було вдруге  пожвавлення селянського руху, Добрянський виїхав  до Одеси.

Кількість жителів збільшувалося в селі, а землі не вистачало, тому багато селян брали в оренду в Німця Закляра. Приказчик поміщика проживав на хуторі Кільчень, який  зараз  не існує  а землі його входили до радгоспу Петровського.

Крім землеробства жителі села займалися  рибною ловлею.

1913 році лікар з Одеси купив маєток статського радника Добрянського. Лікар провів  аналіз води  Сосицького лиману  і встановив  що в с. Матіясове можна побудувати лікарню. Але лікарня збудована не була.

1914  р на імперіалістичну війну  було взято 50 чоловік. 

1917 р  в село повернулися  фронтовики, багато  з яких перебували  під впливом  більшовиків.Вони роз’яснювали ідеї революції.

1918 р в селі Матіясове утворюється ревком.

1923  організована комсомольська організація.

1925 році створений партійний осередок до складу входило 6 осіб, що поводили значну роботу щодо землеустрою, забезпечували посівним матеріалом на землях відібраних в багатих греків, було організовано комуну «Матіясове «В 1928 р. шефи воїни артилерійського полку ім. 51 Перекопської девізії  переіменували комуну «Матіясове» в «Гарматник Перекопець». На території  комуни працювали дрібні підприємства Олійня, мельниця черепиць кий завод, сироварня продукцію яку відправляли до Одеси комуна проіснувала  до 1934  року а  в 1934  році  переведено  в колгосп. 

Спокій села порушили німецько-фашистські загарбники в серпні 1941 році було окуповане наше село. Також було запроваджено комендантський  час, молодь виганяли працювати в зимовий період на дорогу Олеса-Миколаїв.

До 41 р. приміщення церкви було передано під клуб. В період окупації румунська влада знову відкрила церкву. Служителі церковного культу насильницьким методом заставляли вінчати ся людей.

На даний МАТІЯСОВЕ - село, центр сільської Ради. Розташоване на північно-східному березі Сосицького лиману, за 14 км на південь від районного центру і за 65 км від залізничної станції Миколаїв. 

Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Андрієво-Зорине, Елеваторне, Лиманське, Шмідтівка. 

На території сільської ради знаходяться:

1 загальноосвітня  школа - Матіясівська І-ІІ ступенів, в якій навчається 19 учнів,  існує Матіясівський  ДНЗ з відвідуванням  діте  від  3 років  до 6 р.  діє; 2 фельдшерсько-акушерські пункти; 2 бібліотеки; 2  пристосовані сільські  клуби: 2відділення зв’язку; функціонують водогони, що забезпечують мешканців сіл водою з артезіанських свердловин; села телефонізовано.

На території сільської ради діють:

ТОВ  АФ «Матіясове», 16 селянських (фермерських) господарств; 2 торгових точок.

Комунальні послуги на території сільської ради надаює КП «Зоря».

Село Матіясове розташоване на південь від районного центру. Зв’язок з районним центром здійснюється по дорозі з твердим покриттям.

До складу сільської ради входять 5 населених пунктів: с. Матіясове, с.Андрієво-Зорине, с. Шмідтівка, с.Елеваторне, с. Лиманське.

Всього населення - 656  чол.